Словник української мови (1927)/змусувати
| ◀ змусити | Словник української мови З змусувати |
змусуватися ▶ |
|
Змусува́ти, су́ю, єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував. Котл. Ен. IV. 6.
| ◀ змусити | Словник української мови Борис Грінченко З змусувати |
змусуватися ▶ |
|
Словник української мови — З
змусувати
Борис Грінченко
1927
Змусува́ти, су́ю, єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував. Котл. Ен. IV. 6.