Словник української мови (1927)/змудрувати

by Борис Грінченко

◀ з-мудра

Словник української мови Борис Грінченко З змудрувати

змулити ▶

Київ: Горно, 1927

Змудрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.