Словник української мови (1927)/змовлятися

by Борис Грінченко

◀ змовляти

Словник української мови Борис Грінченко З змовлятися

змовця ▶

Київ: Горно, 1927

Змовля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. змо́витися, влюся, вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. II. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн. обряд). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.