Словник української мови (1927)/змикати
| ◀ змийовина | Словник української мови З змикати |
змикатися ▶ |
|
Змика́ти, ка́ю, єш, сов. в. зімкну́ти, кну́, неш, гл. 1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. Зомкнуло пальці. Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. Греб. 319. 3) О воде: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає… А вже дідові чупер вода зімкнула. Гол. I. 204.