Словник української мови (1927)/змигнутися
| ◀ змигнути | Словник української мови З змигнутися |
змизерніти ▶ |
|
Змигну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Г. Барв. 403. С отрицанием: пройти незаметно (о времени). І час не змигнеться. Ном. № 7739. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. Чуб. V. 1021. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. Мет. 37. І час нам не змигне́ться. Время летит. МВ. I. 30.