Словник української мови (1927)/зметюхкати
◀ змести | Словник української мови З зметюхкати |
змивання ▶ |
|
Зметю́хкати, каю, єш, гл. Скомкать, смять, набросать в беспорядке. Вх. Лем. 420.
◀ змести | Словник української мови Борис Грінченко З зметюхкати |
змивання ▶ |
|
Словник української мови — З
зметюхкати
Борис Грінченко
1927
Зметю́хкати, каю, єш, гл. Скомкать, смять, набросать в беспорядке. Вх. Лем. 420.