Словник української мови (1927)/змарнити

by Борис Грінченко

◀ зманювати

Словник української мови Борис Грінченко З змарнити

змарнілий ▶

Київ: Горно, 1927

Змарни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Змарнува́ти. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.