Словник української мови (1927)/змалювати
| ◀ змалювання | Словник української мови З змалювати |
змандрувати ▶ |
|
Змальо́вувати, вую, єш, сов. в. змалюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Писать, написать, изобразить (красками, словом, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Чуб. V. 100. Поки бога змалюєм, то чорта звоюєм. Ном. № 10427. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні… змалювати б таку та дивитись. МВ. II. 182. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!» Св. Л. 170. *2) Срисовывать, срисовать. Сл. Дубр.