Словник української мови (1927)/злякатися
| ◀ злякати | Словник української мови З злякатися |
злякнути ▶ |
|
Зляка́тися, ка́юся, єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Єв. Мр. V. 33. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Котл. Ен. II. 30. Злякався хлопчик, аж поблід. Гліб. 56.