Словник української мови (1927)/злюдніти
| ◀ злюбитися | Словник української мови З злюдніти |
злюка ▶ |
|
Злюдні́ти, ні́ю, єш, гл. Обезлюдеть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече. Миус. окр.
| ◀ злюбитися | Словник української мови Борис Грінченко З злюдніти |
злюка ▶ |
|
Словник української мови — З
злюдніти
Борис Грінченко
1927
Злюдні́ти, ні́ю, єш, гл. Обезлюдеть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече. Миус. окр.