Словник української мови (1927)/злостувати
◀ злостування | Словник української мови З злостувати |
злот ▶ |
|
Злостува́ти, ту́ю, єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. НВолын. у.
◀ злостування | Словник української мови Борис Грінченко З злостувати |
злот ▶ |
|
Словник української мови — З
злостувати
Борис Грінченко
1927
Злостува́ти, ту́ю, єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. НВолын. у.