Словник української мови (1927)/злорічити
| ◀ злоріка | Словник української мови З злорічити |
злороб ▶ |
|
Злорі́чити, чу, чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
| ◀ злоріка | Словник української мови Борис Грінченко З злорічити |
злороб ▶ |
|
Словник української мови — З
злорічити
Борис Грінченко
1927
Злорі́чити, чу, чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.