Словник української мови (1927)/злопотіти
◀ злопати | Словник української мови З злопотіти |
злоріка ▶ |
|
Злопоті́ти, почу́, ти́ш, гл. Захлопать. П'ють голуби зімню воду. Напилися та й злетіли, крилоньками злопотіли. Гол. I. 265. *Тільки білі поли гаптованої корсетки, як крила, по поручу злопотіли. Лепкий.