Словник української мови (1927)/зловіщуватий
| ◀ зловістний | Словник української мови З зловіщуватий |
зловлення ▶ |
|
Зловіщува́тий, а, е = Злові́стний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.
| ◀ зловістний | Словник української мови Борис Грінченко З зловіщуватий |
зловлення ▶ |
|
Словник української мови — З
зловіщуватий
Борис Грінченко
1927
Зловіщува́тий, а, е = Злові́стний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.