Словник української мови (1927)/зло
◀ злічуватися | Словник української мови З зло |
злоба ▶ |
|
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14. *2) — набра́тися. Озлиться, озлобиться. Херс. г. Сл. Яворн.