Словник української мови (1927)/злазити
| ◀ зладнатися | Словник української мови З злазити |
злазитися ▶ |
|
Зла́зити, жу, зиш, сов. в. злі́зти, зу, зеш, гл. 1) Слазить, слезать, слезть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Посл. Із неба злізла чорна ніч. Котл. Ен. III. 22. 2) Взлезать, взлезть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба. Чуб. III. 186.