Словник української мови (1927)/здіятися
◀ здіяти | Словник української мови З здіятися |
здмухнути ▶ |
|
Зді́ятися, ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай. Стор. МПр. 40.
◀ здіяти | Словник української мови Борис Грінченко З здіятися |
здмухнути ▶ |
|
Словник української мови — З
здіятися
Борис Грінченко
1927
Зді́ятися, ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай. Стор. МПр. 40.