Словник української мови (1927)/здіжитися
◀ здідькатися | Словник української мови З здіжитися |
здіжуватися ▶ |
|
Зді́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. здіжи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. О квашне: сделаться плохою, негодною для употребления. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Ном. № 1282. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе… Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась. Мнж. 99.