Словник української мови (1927)/здігнати
◀ здібність | Словник української мови З здігнати |
здідькатися ▶ |
|
Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогна́ти. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
◀ здібність | Словник української мови Борис Грінченко З здігнати |
здідькатися ▶ |
|
Словник української мови — З
здігнати
Борис Грінченко
1927
Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогна́ти. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.