Словник української мови (1927)/здуру
| ◀ здурняти | Словник української мови З здуру |
здути ▶ |
|
Зду́ру, нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над божим ділом вередує. Гліб. 70.
| ◀ здурняти | Словник української мови Борис Грінченко З здуру |
здути ▶ |
|
Словник української мови — З
здуру
Борис Грінченко
1927
Зду́ру, нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над божим ділом вередує. Гліб. 70.