Словник української мови (1927)/здря

by Борис Грінченко

◀ здрухотати

Словник української мови Борис Грінченко З здря

здрянка ▶

Київ: Горно, 1927

*Здря, нар. 1) Зря, понапрасно. 2) По чім здря. По чем попало. За ломаку та до неї, і бив вже бив по чім здря, аж доки не впала. Пир. у., Конон. 3) Куди́ здря. Куда попало, куда глаза глядят. Желех.