Словник української мови (1927)/здоліти

by Борис Грінченко

◀ здолинок

Словник української мови Борис Грінченко З здоліти

здоптати ▶

Київ: Горно, 1927

Здолі́ти, лі́ю, єш, гл. = Здола́ти. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. МВ. II. 126. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами. К. ХП. 43. *Навіть і з воза сам злізти не здолію. Лепкий.