Словник української мови (1927)/здогін
| ◀ здоганяти | Словник української мови З здогін |
здогнати ▶ |
|
Здогі́н, го́ну, м. Доганка, погоня. На здогі́н. В догонку, в погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.
| ◀ здоганяти | Словник української мови Борис Грінченко З здогін |
здогнати ▶ |
|
Словник української мови — З
здогін
Борис Грінченко
1927
Здогі́н, го́ну, м. Доганка, погоня. На здогі́н. В догонку, в погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.