Словник української мови (1927)/здогадати
◀ здогад | Словник української мови З здогадати |
здогадувати ▶ |
|
Здога́дувати, дую, єш, сов. в. здогада́ти, да́ю, єш, гл. Вспоминать, вспомнить. Як я собі здогадаю, як ми ся любили. Гол. II. 749.
◀ здогад | Словник української мови Борис Грінченко З здогадати |
здогадувати ▶ |
|
Словник української мови — З
здогадати
Борис Грінченко
1927
Здога́дувати, дую, єш, сов. в. здогада́ти, да́ю, єш, гл. Вспоминать, вспомнить. Як я собі здогадаю, як ми ся любили. Гол. II. 749.