Словник української мови (1927)/здихання
| ◀ здиханка | Словник української мови З здихання |
здиханочка ▶ |
|
Здиха́ння, ня, с. 1) Воздыхание, вздох. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыхание. Ум. Здиха́ннячко.