Словник української мови (1927)/здискредитувати
| ◀ здирщиця | Словник української мови З здискредитувати |
здитинитися ▶ |
|
Здискредитува́ти, ту́ю, єш, гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до «Крашанки» я не давав доказу моїх історичних виводів. К. Краш. 37.