Словник української мови (1927)/здирник
| ◀ здирливий | Словник української мови З здирник |
здирок ▶ |
|
Зди́рник, ка, м. = Зди́рця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
| ◀ здирливий | Словник української мови Борис Грінченко З здирник |
здирок ▶ |
|
Словник української мови — З
здирник
Борис Грінченко
1927
Зди́рник, ка, м. = Зди́рця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.