Словник української мови (1927)/здивитися
| ◀ здива | Словник української мови З здивитися |
здивлятися ▶ |
|
Здивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. здиви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Засматриваться, засмотреться. На неї всі здивлялись. Подольск. г. 2) Спохватываться, спохватиться, замечать, заметить. І не здивишся, як опинишся у бабів на запічку, та ще добре, коли не в цебрі. Подол. г.