Словник української мови (1927)/здвигати
| ◀ здвиг | Словник української мови З здвигати |
здвигатися ▶ |
|
Здвига́ти, га́ю, єш, сов. в. здвигну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. II. 26. 2) = Здвигну́тися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195.