Словник української мови (1927)/згуда
| ◀ згубний | Словник української мови З згуда |
згудити ▶ |
|
Згу́да, ди, ж. Осмеяние, посрамление. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Гринч. III. 159.