Словник української мови (1927)/згризати

by Борис Грінченко

◀ згриза

Словник української мови Борис Грінченко З згризати

згризота ▶

Київ: Горно, 1927

Згриза́ти, за́ю, єш, сов. в. згри́зти, зу́, зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть, *загрызать, загрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.