Словник української мови (1927)/згнущатися
| ◀ згноювати | Словник української мови З згнущатися |
зговорини ▶ |
|
Згнуща́тися, ща́юся, єшся, гл. = Знуща́тися. Да вже ж мені з твеї доньки згнущатися годі. Чуб. V. 422. Тяжко плакала Ганнуся і не знала, защо, защо мати згнущається. Шевч. 21.