Словник української мови (1927)/згладити

by Борис Грінченко

◀ зглагол

Словник української мови Борис Грінченко З згладити

згламати ▶

Київ: Горно, 1927

Згла́дити, джу, диш, гл. 1) Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202. *2) — з сві́та. Извести, умертвить. Примів би — з світа б мене згладив. Уман. Ефр.