Словник української мови (1927)/звіщати
| ◀ звішуватися | Словник української мови З звіщати |
звіювати ▶ |
|
Звіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. звісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извещать, известить. Каменец. у.
| ◀ звішуватися | Словник української мови Борис Грінченко З звіщати |
звіювати ▶ |
|
Словник української мови — З
звіщати
Борис Грінченко
1927
Звіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. звісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извещать, известить. Каменец. у.