Словник української мови (1927)/звішувати
◀ звішати | Словник української мови З звішувати |
звішуватися ▶ |
|
Зві́шувати, шую, єш, сов. в. зві́сити, шу, сиш, гл. Свешивать, свесить.
◀ звішати | Словник української мови Борис Грінченко З звішувати |
звішуватися ▶ |
|
Словник української мови — З
звішувати
Борис Грінченко
1927
Зві́шувати, шую, єш, сов. в. зві́сити, шу, сиш, гл. Свешивать, свесить.