Словник української мови (1927)/звіститися
| ◀ звістити | Словник української мови З звіститися |
звістка ▶ |
|
Звісти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Узнать. Що нас бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.
| ◀ звістити | Словник української мови Борис Грінченко З звіститися |
звістка ▶ |
|
Словник української мови — З
звіститися
Борис Грінченко
1927
Звісти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Узнать. Що нас бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.