Словник української мови (1927)/звіря
◀ звірючий | Словник української мови З звіря |
звіряка ▶ |
|
Звіря́, ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. Ум. Звіря́тко. *Користні звірятка. О. Степовик.