Словник української мови (1927)/звінчати
| ◀ звінуватися | Словник української мови З звінчати |
звінчатися ▶ |
|
Звінча́ти, ча́ю, єш, гл. Обвенчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час. Мет. 167.
| ◀ звінуватися | Словник української мови Борис Грінченко З звінчати |
звінчатися ▶ |
|
Словник української мови — З
звінчати
Борис Грінченко
1927
Звінча́ти, ча́ю, єш, гл. Обвенчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час. Мет. 167.