Словник української мови (1927)/звіздяний

by Борис Грінченко

◀ звіздяненький

Словник української мови Борис Грінченко З звіздяний

звій ▶

Київ: Горно, 1927

Звіздяни́й, а́, е́. Звездный, усеянный звездами. Ум. Звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.