Словник української мови (1927)/звідціль
| ◀ звідци | Словник української мови З звідціль |
звізда ▶ |
|
Зві́дци, звідці́ль, звідціля́, нар. = Зві́дси. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.