Словник української мови (1927)/звіди
| ◀ звідати | Словник української мови З звіди |
звідини ▶ |
|
Зві́ди, дів, м. мн. Выведки, разведки. Піти на звіди. Аф. 449. *Козак, висланий на звіди, вернув. Лепкий.
| ◀ звідати | Словник української мови Борис Грінченко З звіди |
звідини ▶ |
|
Словник української мови — З
звіди
Борис Грінченко
1927
Зві́ди, дів, м. мн. Выведки, разведки. Піти на звіди. Аф. 449. *Козак, висланий на звіди, вернув. Лепкий.