Словник української мови (1927)/звощикувати
◀ звощик | Словник української мови З звощикувати |
звоювати ▶ |
|
*Звощикува́ти, ку́ю, єш, гл. Заниматься извозным промыслом, быть извощиком. Мирон Лукавий годі орати, ка', звощикувати на коні лекше. Пир. у., Конон.