Словник української мови (1927)/зворотич
◀ зворота | Словник української мови З зворотич |
зворотний ▶ |
|
*Зворо́тич, ча, м. Место соединения концов обода в колесе. Харьк. г. Сл. Яворн.
◀ зворота | Словник української мови Борис Грінченко З зворотич |
зворотний ▶ |
|
Словник української мови — З
зворотич
Борис Грінченко
1927
*Зворо́тич, ча, м. Место соединения концов обода в колесе. Харьк. г. Сл. Яворн.