Словник української мови (1927)/звонець
| ◀ звомпити | Словник української мови З звонець |
звоник ▶ |
|
Звоне́ць, нця́, м. Раст.: а) Rhinanthus crista galli. Лв. 101. б) Rhinanthus minor. в) Campanula ranunculoides. Лв. 97. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець. Ном. № 10139.