Словник української мови (1927)/звичаєвий
◀ звич | Словник української мови З звичаєвий |
звичаєк ▶ |
|
Звичає́вий, а, е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
◀ звич | Словник української мови Борис Грінченко З звичаєвий |
звичаєк ▶ |
|
Словник української мови — З
звичаєвий
Борис Грінченко
1927
Звичає́вий, а, е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.