Словник української мови (1927)/звихнути

by Борис Грінченко

◀ звихатися

Словник української мови Борис Грінченко З звихнути

звич ▶

Київ: Горно, 1927

Звихну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Свихнуть, сделать вывих. Ручку й ніженьку звихнула. Чуб. V. 668. 2) Изменить. Не женись із цією дівкою, — вона звихнеть, вона любе другого. Александр. у. Слов. Д. Эварн.