Словник української мови (1927)/звитяжець
◀ звитяга | Словник української мови З звитяжець |
звитяжити ▶ |
|
*Звитя́жець, жця, м. Победитель. Сл. Нік.
◀ звитяга | Словник української мови Борис Грінченко З звитяжець |
звитяжити ▶ |
|
Словник української мови — З
звитяжець
Борис Грінченко
1927
*Звитя́жець, жця, м. Победитель. Сл. Нік.