Словник української мови (1927)/звеселятися

by Борис Грінченко

◀ звеселяти

Словник української мови Борис Грінченко З звеселятися

звести ▶

Київ: Горно, 1927

Звеселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. звесели́тися, лю́ся, ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Гринч. III. 549. Нехай предки звеселяться у забутих трунах. К. Досв. 89.