Словник української мови (1927)/зверху
◀ зверхність | Словник української мови З зверху |
зверцадло ▶ |
|
Зве́рху, нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Чуб. III. 205. Неха́й ва́ше зве́рху бу́де. Пусть будет по-вашему. Ном. № 4963. Ум. Зверше́чку. Ном. № 4671.