Словник української мови (1927)/звеличати
◀ звезти | Словник української мови З звеличати |
звеличити ▶ |
|
Звелича́ти, ча́ю, єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Гринч. III. 495. Як же ж можна, щоб не звеличати його. НВолын. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Гринч. III. 48.